Шість років тому за порадою друга, Ерол Озтюрк із провінційного турецького міста Шанлиурфа перебрався вчити медицину до провінційних Сум. Їдучи до чужої країни не знав ані мови, ані культури.

За рік на розмовному рівні почав говорити російською, знайшов багато друзів. Вчити медицину було теж не просто, однак розумів – до України приїхав виправдати довіру батьків.

Працювати за отриманим фахом Ерол збирається вдома. Каже, в Україні досить кваліфіковані лікарі та викладачі, однак для якісної роботи їм не вистачає матеріально-технічної бази.

Проте не одними студентськими буднями живе Ерол. У вільний час займається футболом і вчить мови.

Про свій студентський вибір на користь України не шкодує. По закінченню навчання хоч і повернеться у Туреччину, але до Сум, обіцяє, приїздитиме. Бо тут - його справжні друзі. Та й Україна в його серці залишитись країною із лютою зимою, помірними цінами на життя та спогадами про незабутні студентські роки.